Туристично-краєзнавчий
маршрут
Солгутівська ЗШ І – ІІІ ст. -
урочище Ференчиха
Підготувала слухач МАН
Учениця 8 класу
ЗШ І - ІІІ ст.с. Солгутове
Вашеця Ярослава Миколаївна
Учитель географії
Оченаш Віталій Григорович
Керівник МАН
Полухіна Олександра Леонідівна
Маршрут:
Солгутівська
ЗШ I
– III
ст. урочище
Ференчиха.
Ніщо так не вгамовує спрагу, як холодна джерельна вода! Це цілющий нектар,
що просочується з надр землі і своєю живильною вологою надає нам бажаного
полегшення. Якою холодною не була б вода, випивши її ніколи не заболить горло,
адже цілющі води ніби створені для оздоровлення та зцілення. Не раз
подорожуючий, напившись цілющої водиці, сповнюється сил та енергії.
Друга зупинка: фундамент гутної
мануфактури. За
селом Буг розливається, утворюючи плавні. Здалеку видно, як пильноокий лунь
ширяє, завмирає над очеретом, полюючи на пташенят очеретянок та лисок. Сіра та
біла чаплі гніздяться на вербах невеликого острова, який в народі називають
островом кохання. Омиваючи острів, ріка розділяється на два рукави. Саме на
низинному піщаному березі під час наукової експедиції 1960 року було знайдено
фундамент гутної мануфактури. І сьогодні знаходимо злитки скла (скло було
кольорове для вітражів), шматки мінералів із вмістом залізної руди і залізний
шлак. Повсюди видно розсипи кварцових пісків, які не є характерними для нашої місцевості.
Третя зупинка: Пилипів яр. Він радує
солгутівчан гіллястими дубами, стрункими яворами, співом дроздів та солов’їв.
Урочище Ференчиха
Мальовниче урочище Ференчиха – широка і
глибока балка, поросла лісом. Воно займає площу понад 30 га. Здавалося б, це
простий яр, але насправді він містить у собі багато цікавого.
Історія Ференчихи
Колись урочище належало солгутівцям за прізвищем
Ференець, їм належала також Хонинина левада, яка розташована трохи далі. Звідси
і походить назва урочища.
Зараз у селі Солгутове проживає правнучка однієї з власників цих земель –
Ганна Федорівна Мартич-Савіцька. Вона розповіла, що колись її родина вирощувала
тут картоплю та інші овочі. Прабабуся Ганни Федорівни посадила на Ференчисі
фруктові сади з винограду, яблунь, вишень, груш та інших плодових дерев. Саме у
цих садках, які охоплювали велику територію, колись у 1941 – 1945 роках
переховувалися від німців жителі села, серед яких і сім'я Ганни Федорівни.
Трохи згодом, після війни, в
урочищі збудували приміщення, у якому займалися гутним виробництвом –
виготовленням скла із піску. Є версія, що саме від слова «гута» ( в перекладі
«скло») походить назва села Солгутове. Будинок, де виготовляли гуту, стоїть на
Ференчисі й досі, але гутним виробництвом уже давно не займаються.
Ставок
В урочищі Ференчиха також є ставок, який являє собою
штучний резервуар води для різних потреб. Цей ставок спеціально розмістили в
природній улоговині – балці. Він наповнюється водою за рахунок поверхневого та
підземного стоку.
Джерело
На Ференчисі є багато цілющих
джерел. Одне з них має довгий шлях і впадає в річку Південний Буг. 3 жовтня
2003 року до села Солгутове приїжджав науково – технічний інженерний центр НТІЦ
«Водообробка» для взяття проб води саме у цьому джерелі. Результати подані у
таблиці. З цієї таблиці ми бачимо, що вода у джерелі містить мінімальну
кількість фосфатів, нітратів та інших шкідливих речовин, тому вона є дуже
корисною.
Річка
Ще однією особливістю Ференчихи
є невелика річка, яка не має назви. Спочатку вона просто тече у широкій балці,
але потім якимось чином віддає свої води землі і далі тече під землею. Саме під
землею вона дістається річки Південний Буг. Тому цю підземно-наземну річку
можна назвати правою притокою Південного Бугу.
Рослинний
світ
Рослинний світ Ференчихи є дуже
різноманітним. Тут росте рідкісний сумах з величезними пірчастими листками.
Нижче розрослися висаджені в різні періоди по обидві сторони балки садки. Є тут
чудові луки з барвистою рослинністю: чина лісова, шавлія лучна і кільчаста,
астрагал еспарцетний, гадючник та безліч інших трав’янистих рослин. А от нижче
ставка на косогорах рослинність бідна, низькоросла – деревця та кущі на
вкритому мохом червоному глинистому ґрунті. Цікаво, що така рослина, як
горлянка повзуча,зазвичай має сині квітки, але тут зустрічаються три її
різновиди – з синіми, білими та рожевими квітками. Крім того в урочищі росте ендемік
Прибужжя – ковила прибузька (ця рослина зустрічається лише над Бугом та на
Ференчисі).
Тваринний світ
В урочищі зустрічається дуже
багато різних тварин. Зокрема є єнотовидні собаки,
лисиці, козулі, зайці, дикі кабани, борсуки. Серед птахів на Ференчисі прижились крикливі красені фазани, куріпки, дикі голуби вяхирі та горлиці.
лисиці, козулі, зайці, дикі кабани, борсуки. Серед птахів на Ференчисі прижились крикливі красені фазани, куріпки, дикі голуби вяхирі та горлиці.
Немає коментарів:
Дописати коментар