Розгорнутий педагогічний аналіз уроку

Розгорнутий педагогічний аналіз уроку передбачає детальне виділення і обговорення всіх моментів уроку як єдиного цілого: визначення виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних вимог до уроку. Розгорнутий аналіз уроку проводиться при відвідуванні уроків початківців- вчителів;вчителів, що відчувають серйозні труднощі в роботі з планом; вчителів, чий досвід є предметом спеціального вивчення узагальнення і поширення досвіду.

План аналізу уроку

1.                Тип і структура уроку.

Який тип уроку обрано? Доцільність вибору з точки зору теми в цілому і дидактичної мети уроку. Місце уроку в системі занять по цілій темі. Зв’язок уроку з попередніми, як він здійснюється? Чи відповідає структура уроку обраному типу? Послідовність окремих етапів.

2.                Організація окремих складових структури уроку:

2.1.         Перевірка стану виконання учнями домашнього завдання:

•                    з’ясування рівня усвідомлення виконання домашнього завдання учнями, перевірка засвоєння ними головного, істотного у навчальному матеріалі, перевірка засвоєння тих способів діяльності, які необхідні для вивчення і засвоєння нового матеріалу на уроці;

•                    співвідношення перевірки теоретичних та практичних завдань;

•                    індивідуальний та диференційований підхід до перевірки;

•                    раціональність вибору та реалізації вчителем форм, методів і засобів перевірки виконання домаш­нього завдання;

•                    раціональність витрати часу на перевірку домашнього завдання;

•                    рівень само- та взаємоконтролю в процесі перевірки;

•                    вибір і реалізація форм, методів стимулювання учнів у процесі перевірки домашнього завдання, об’єктивність оцінювання;

•                    дотримання критеріїв оцінювання, навчальний, виховний та розвивальний характер контролю, використання балу для стимулювання відповідального ставлення учнів до навчання.

2.2.         Вивчення нового матеріалу:

•                    повідомлення вчителем і усвідомлення учнями мети, цілей і завдань вивчення нового матеріалу, мотивування навчальної діяльності школярів.

2.3. Раціональність постановки мети через:

а)      зміст начального матеріалу, що вивчається на уроці (пояснити, розкрити тощо);

б)      внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного розвитку учнів (формувати, розвивати, виховувати тощо);

в)      діяльність вчителя (розкрити, познайомити, продемонструвати, описати тощо);

г)      навчальну діяльність учнів (розв’язувати задачі, виконувати практичні завдання, досліджувати, працювати з літературою тощо);

•                    відповідність змісту та обсягу навчального матеріалу темі, меті, завданням уроку, вимогам програм та сучасному рівню розвитку науки. Як пов’язаний навчальний матеріал з сучасністю, оточенням школи і життєвим досвідом учнів. Як використовуються набуті раніше учнями знання для здійснення ціленаправленого сприйняття ними нової інформації;

•                    вибір та раціональність використання форм (індивідуальних, групових, фронтальних), методів і засобів викладання та навчання відповідно до змісту теми, мети, завдань уроку, вікових та індивідуаль­них особливостей школярів;

•                    способи педагогічного керівництва процесами виділення головного, найбільш суттєвого у змісті навчального матеріалу, роботою над засвоєнням основних теоретичних положень, закономірностей, узагальнень, систематизації знань;

•                    використання диференційованих дидактичних завдань у процесі вивчення нового матеріалу;

•                    ефективність форм та засобів організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення нового матеріалу;

•                    способи управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів (сприйняття, осмислення, запам’ятовування нового матеріалу);

•                    здійснення міжпредметних зв’язків;

•                    рівень відповідності навчальних досягнень учнів поставленим цілям та завданням уроку.

•                    Закріплення, систематизація та узагальнення знань учнів:

•                    постановка та реалізація цілей і завдань щодо закріплення, систематизації та узагальнення знань учнів;

•                    виділення у змісті навчального матеріалу основного, істотного;

•                    навчально-матеріальне забезпечення для закріплення, систематизації та узагальнення знань (наоч­ність, роздатковий матеріал, ТЗН тощо);

•                    оптимальність працездатності учнів;

•                    забезпечення надійного зворотного зв’язку;

•                    контроль і корекція навчальних досягнень учнів.

2.4      Задавання домашнього завдання:

•                    способи (з інструктажем) та час (до дзвінка, всередині уроку, після дзвінка) задавання домашнього завдання;

•                    відповідність домашнього завдання змісту вивченого матеріалу на даному уроці та на попередніх уроках;

•                    характер домашнього завдання (індивідуальне, групове, диференційоване, творче, проблемне тощо);

•                    наскільки учні готові до виконання домашнього завдання (пам’ятки, таблиці, додаткова літерату­ра, узагальнені схеми, графіки тощо);

•                    співвідношення домашнього завдання із завданнями, які виконувались на уроці;

•                    передбачення дотримання санітарно-гігієнічних норм щодо тривалості часу на виконання домаш­нього завдання.

3                   Принципи навчання. Методи, прийоми і засоби навчання.

3.1           Застосована система методів. Форми і прийоми, які в ній використано. Відповідність їх змісту матеріалу, типу, меті, завданням уроку та віковим і індивідуальним особливостям учнів.

3.2 Здійснення мотивації навчальної діяльності учнів протягом усього уроку. Застосовані для цього прийоми.

3.3.         Реалізація дидактичних принципів.

3.4.         Співвідношення репродуктивної і творчої діяльності учнів, шляхи підвищення пізнавальних інтересів, самостійної навчальної роботи, творчості школярів.

3.5.         Прийоми забезпечення зворотного зв’язку для керівництва процесом навчання.

3.6.         Робота з формування загальнонавчальних та предметних умінь і навичок.

4.                Навчально-матеріальне забезпечення та технічне оснащення року.

•   Раціональний відбір і використання на уроці відповідно до змісту теми, мети та завдань навчання, вимог програми пристроїв, обладнання, наочних посібників, роздаткових матеріалів, літератури тощо.

•   Раціональність вибору і реалізації на уроці комплексу різних типів засобів навчання (візуальні, аудіальні, аудіовізуальні, комп’ютер, лінгафонний кабінет тощо). Автоматизація та технізація демонс­траційних процесів (пульт управління, автоматичне зашторювання вікон тощо).

•   Наявність та використання на уроці комплектів приладів, реактивів, навчальних завдань, пам’яток, інструктивних карток для виконання різних видів начальної діяльності.

•   Формування в учнів умінь користуватися обладнанням, ТЗН, додатковою літературою, підруч­ником та іншими засобами навчання.

•   Залучення до навчального процесу помічників учителя із числа учнів (лаборант, консультант, демонстратор, оператор).

•   Дотримання санітарно-гігієнічних норм щодо використання технічних засобів навчання на році.

5.                Використання часу на уроці.

•   Своєчасність початку уроку.

•   Витрата часу на взаємне привітання, перевірку відсутніх. Огляд санітарного стану класу та зов­нішнього вигляду учнів, встановлення порядку і дисципліни, підготовка учнів до уроку (наявність на столах підручників, зошитів, щоденників, приладдя). Чи була в цьому потреба?

•   Витрата часу на переключення діяльності школярів з одного виду на інший. Чіткість дозування та корекція витрат часу на окремі структурні етапи уроку. Своєчасність закінчення уроку.

6.     Дотримання санітарно-гігієнічних норм.

•   Відповідність обладнання, навчально-матеріального оснащення приміщення санітарно-гігієніч­ним нормам.

•   Забезпечення:

•   оптимального температурного режиму;

•   вологості повітря;

•   належного провітрювання;

•   освітленості робочих місць;

•   гігієни праці вчителя й учнів.

6.1.         Раціональність організації праці вчителя та учнів з точки зору ергономіки.

6.4           Інтенсивність та емоційність спільної праці вчителя та учнів на уроці на основі взаємної поваги і довіри.

7.        Виховання на уроці.

7.1. Єдність цілей і напрямів виховання:

•   формування національної свідомості як однієї з найважливіших рис особистості громадянина України;

•   формування високої духовної особистості;

•   утвердження на національному ґрунті принципів загальнолюдської моралі,

•   виховання трудової активності, формування творчої працелюбності і особистості;

•   забезпечення повноцінного фізичного розвитку;

•   формування правової культури;

•   виховання екологічної культури.

7.1.         Раціональність постановки виховних цілей і завдань уроку.

7.2.         Виявлення та раціональна реалізація виховного потенціалу навчального матеріалу.

7.3.         Оптимальність вибору і використання методів, форм впливу на активність у процесі навчання.

7.4.         Забезпечення взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів виховного впливу на учнів.

7.5.         Ефективність управління виховним процесом на уроці.

8.                Морально-психологічна атмосфера.

8.1.         Прийоми і засоби перенесення ваги з перерви на урок, з одного виду діяльності на інший.

8.2.         Розвиток спостережливості, мовленнєвих умінь, пам’яті і мислення, інтересів, почуттів, вольо­вих рис характеру.

8.3.         Врахування у навчальному процесі особливостей уваги, сприйняття, пам’яті, мислення окремих учнів.

8.4.         Психологічний стан учнів на уроці (активність, упевненість, відчуття комфорту, профілактика стомлюваності, страху, розгубленості тощо).

9.       Поведінка вчителя.

Уміння володіти класом, організовувати його роботу, підвищувати інтерес, активність, увагу уч­нів. Взаємовідносини з учнями, врахування індивідуальних особливостей кожного. Тон і темп роботи. Педагогічний такт. Спостережливість, обміркованість, акуратність. Культура мови, поза, міміка, жестикуляція. Авторитет у учнів.

10.  Поведінка учнів.

10.1.    Поведінка колективу учнів на уроці, чим вона визначається. Ставлення учнів до вчителя. Участь учнів в активній розумовій праці, направленість і сконцентрованість їхньої уваги, зацікавленості, дисциплінованості.

10.2.    Результати уроку.

10.3.    Досягнення мети уроку.

10.4.    Навчальне, виховне, розвивальне значення уроку.

10.5.    Виконання плану.

10.6.    Рівень сформованості знань, умінь та навичок (повнота, усвідомлення, дієвість), вдосконален­ня загальнонавчальних умінь.

10.7.    Оцінка ефективності виховання учнів на уроці.

10.8.    Характер навчально-пізнавальної діяльності учнів.

10.9.    Аналіз позитивних результатів, тенденцій, що відбуваються у діяльності вчителя, що цінного можна рекомендувати в практику роботи інших учителів. Шляхи закріплення і вдосконалення позитив­них якостей уроку. Аналіз причин негативних результатів. Шляхи ліквідації недоліків.

Розгорнутийаналіз уроку з біології.

Мета відвідування уроку: вивченнядіяльностіучнів на уроці.

Вчитель: Андрейченко Л. І.

7 клас

Тема уроку: «Охоронатварин, Червона книга України, природоохороннітериторіїУкраїни».

Урок за типом комбінований. Чіткість його визначається логічним взаємозв’язком окремих структурних частин, які оптимально витримані часово, мають свою мету та зміст і відзначаються логічною завершеністю. Це підтверджує достатню культуру педагогічноїпраці.

Раціонально, вдумливо та грамотно визначена основнамета уроку: «Ознайомлення учнів з Червоною книгою України, розповісти про природоохоронні території й охорону тварин» вона чітко випливає зізмістунавчальногоматеріалу.

Вміло проводиться мотиваціянавчальної діяльностіучнівна всіхетапах уроку, щосприяєзбудженнюінтересу до вивченнянової теми, творчоїдіяльності.

Зміст уроку повністювідповідаєвимогамнавчальної програми та зміступоставленихзавдань.

Кваліфіковано реалізованопринципинавчання: доступність, наочність, проблемність.

Свідомомузасвоєнню нового матеріалу слугувало методично правильно організованеповторенняраніше вивченогоматеріалу та актуалізаціяопорнихзнань, умінь і навичокучнів. Належним чином було проведено перевіркудомашньогозавдання. Вдалепоєднанняфронтальногоопитування та картоканалізу дозволило вчителюопитатидекількаразів увесь клас, а в сьомому класі-21 учень. Робота з вивчення нового матеріалухарактеризуєтьсяконкретністюі чіткістюреалізаціїосновних завдань уроку. Виклад нового матеріалу відзначається логічністю, вмілим виділенням головного, істотного. Вчитель розкриває зміст теми цікаво.

В процесі вивчення нового матеріалу до основних висновків учні приходили самі, а вчитель при цьому зберігав керівну роль. Уміло пов’язує матеріал з життям. Уміло був включений в урок матеріал: заповідники України з предмета «Географія».      .

У ході подачі нового матеріалу проводиться безпосередня перевірка якості розуміння його учнями. Засвоєння нового матеріалу школярами на уроці є оптимальним.

  Питання, які задає вчитель, вимагають вдумливого читання, розуміння та осмислення матеріалу, але не його механічного заучування.

 Найбільш вдалими методами були:проблемно-пошуковий та навчально-дослідницький, прийомами:здобуття нових знань у процесі самостійної роботи учнів, формами:пошукова діяльність учнів, проблемний виклад знань.

Використання різних видів роботи сприяло зниженню втомлюваності учнів у процесі роботи.Це по­зитивна сторона уроку, глибоко продумана вчителем. Самостійна пошуковадіяльність учнів на уроці забезпечувалася в процесі співпраці вчителя і школярів.

Використання ілюстрацій та фрагменту відеоматеріалудозволило доступно викласти новий матеріал і закріпити його.

Запитання вчителя до учнів збуджували їх до самостійних суджень і практичних дій. Протягом уроку вчитель добивається від своїх учнів грамотної і повної відповіді.

Пропонує не тільки відтворити пройдений матеріал, але і виділити з нього найбільш істотне, доповнює і поглиблює відповіді учнів.

Слід відмітити вміння учнів триматися під час відповіді як з місця, так і біля дошки, звернутися до вчителя, доповнити чи поправити відповідь товариша.

Оцінювання роботи учнів проводилося відповідно до критеріїв. Отримані учнями бали виставлено у щоденники.

Навчання здійснювало вплив на розвиток і виховання школярів, тому що вчитель ураховував навчальні можливості кожного з них. Урок сприяв розвитку кожної дитини, її пам’яті, мислення, волі. Впродовж уроку ефективно організовувалась пізнавальна діяльність школярів.

Увесь клас працював активно і з цікавістю. Заслуговують на увагу презентації заповідників України, що не тільки активізують увагу та мислення учнів, а й дають можливість розширити їх знання.

Записи в зошитах, на дошці ведуться чітко і акуратно. Учитель постійно організовує роботу школярів з підручником.

З точки зору виховного впливу уроку перш за все треба відмітити особистість учителя. Спокійний тон, уважне і добре ставлення до учнів в поєднанні з вимогливістю, манера звертатися до класу, витримка — все це передається дітям і слугує еталоном людських відносин. Урок відзначається дисципліною.

Своєчасно дано домашнє завдання. Учитель зробив потрібні роз’яснення щодо виконання завдання. Попередив учнів про можливі труднощі під час виконання завдання та дав рекомендації щодо їх подолання. Мають місце випереджувальні та диференційовані завдання.

Урок проходять у чистому, добре провітреному класі.      

Урок проведено у досить високому темпі, раціонально використано кожну хвилину.

Мети уроку досягнуто. Урок має логічне завершення.Висновки  робить вчитель. Зміст уроку сприяв розвитку в учнівінтересу до навчання. Активна робота учнів у ходіуроку дозволяє зробити висновок про те, щоматеріал з теми засвоєно і мети його досягнуто.Звертає на себе увагу кропітка, продумана, здійснювана з уроку в урок підготовка вчителя і учнівдо активної роботи.

Висновки

Отже, педагогічний аналіз розвиває загальну культуру вчителя, дає можливість глибоко вивчити учня, сприяє зростанню творчої активності вчителя як і цілком слушно вважав В.А. Сухомлинський, докорінно змінює його погляд на працю й є найважливішим спонукальним засобом процесу самовиховання і самоосвіти педагога. Лише кропіткийаналізвласноїродини та чужого досвіду, вивченнянеобхідноїлітературиможуть привести вчителя до високоїфаховоїмайстерності.